Офіційний веб-сайт Золочівської райдержадміністрації Львівської області
Герб України
Герб України

Золочівське районне управління юстиції Львівської області
Реєстраційна служба

веб-ресурси:

Золочівська райдержадміністрація
Харківської області

Інвестиційний портал Львівщини

Проект розвитку Львівщини

Законодавство України

База знань Wolfram|Alpha

Золочівська МДФІ повідомляє

Золочівське відділення Буської ОДПІ  повідомляє

Інформація управління ПФУ в Золочівському районі

Районне управління юстиції повідомляє

Відділ статистики інформує

Районний центр зайнятості інформує

Золочівський районний Народний дім ім. І.Білозіра

Золочівський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг

Територіальна державна інспекція з питань праці у Львівській області

Закон України
від 19.10.2010 р.
№2608-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ..." >>
__________________

"100 кращих товарів України"

Виставки, ярмарки, конкурси - 2015

Іспано-Український бізнес-форум 2015

Виставка «EXPO 2015» в м. Мілан

Календар виставкових заходів, запланованих в Республіці Сербія у 2015 році

Календар виставок (ярмарків), запланованих в Республіці Молдова у 2015 році

Календар виставок (ярмарків), які проводитимуться в Республіці Білорусь у 2015 році _________________

Гранти Президента України для обдарованої молоді
_________________

До уваги виборців!

 

Довідково:


Погода у Золочеві


Новини в Україні
та світі





 



Утилізація відпрацьованих люмінесцентних ламп
 

скорость интернета

Золочівське районне управління юстиції повідомляє

Увага! Оголошення

З 24 листопада 2014 року Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції у Львівській області змінює місцезнаходження
та адресу для листування на наступне:
Львівська область м. Золочів вул. Львівська 50
(приміщення Золочівського УЕГГ ПАТ «Львівгаз »)

 

Інформація до відома субєктів підприємницької діяльності
та жителів Золочівщини

Буклет 1 Буклет 2

 

 

ПОВНОВАЖЕННЯ НОТАРУСІВ ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ ПОХІДНИХ РЕЧОВИХ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

Закон України від 5 березня 2015 року №247-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» набрав чинності 25 березня 2015 року.

Зазначеним Законом уповноважено нотаріусів - як державних, так і приватних - здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». А відтак із заявою про державну реєстрацію оренди такої ділянки можна звертатися як її власнику, так і набувачу похідних прав (орендарю чи іншому користувачу) не тільки до реєстраційної служби територіального управління юстиції, а й до нотаріусів.

Відповідно до Закону та згідно з наказом Міністерства юстиції України визначено, що державна реєстрація прав на землі сільськогосподарського призначення може проводитися нотаріусом у випадках, передбачених абзацом четвертим частини п'ятої статті 3 та статтею 42 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за місцем розташування земельної ділянки або у межах відповідної області, де розташована така земельна ділянка.

Водночас нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію:

• речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право;

• право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку земельну ділянку.

Крім того, Закон доповнено статтею 42, яка визначає особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

Частиною першою статті 42 Закону встановлено норму щодо одночасності державної реєстрації похідного речового права та права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 Закону.

Так, з метою державної реєстрації похідного від права власності речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, особа (власник земельної ділянки, набувач земельної ділянки або уповноважена ним особа), подає одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права). При цьому державним реєстратором або нотаріусом за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно формуються 2 заяви:

- про державну реєстрацію права власності;

- про державну реєстрацію іншого речового права.

Звертаємо увагу, що у зв’язку з поданням однієї заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) заявник сплачує лише послуги з державної реєстрації іншого речового права.

Частиною другою статті 42 Закону передбачено проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку (орендарем чи іншим користувачем) без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 81 частини другої статті 9 Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Тобто державний реєстратор або нотаріус відповідно до пункту 81 частини другої статті 9 Закону, одержує від територіальних органів земельних ресурсів інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для проведення державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, шляхом направлення запиту до Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав та використовує отриману інформацію для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі коли заявником разом з документами, необхідними для проведення державної реєстрації похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, подається документ, що підтверджує виникнення права власності на відповідну земельну ділянку та/або витяг з Державного земельного кадастру, в якому міститься вся інформація, необхідна для проведення державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, державний реєстратор або нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на підставі цих документів.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації чи зупинення державної реєстрації державний реєстратор або нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Після цього приймається рішення щодо державної реєстрації іншого речового права відповідно до поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на загальних засадах, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За результатами проведення такої державної реєстрації прав на земельні ділянки формується витяг.

Під час проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор або нотаріус формує примірник витягу для кожної із заінтересованих осіб, за якими проведено державну реєстрацію прав. Відповідно до п.27 Порядку один примірник витягу долучається до реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна. Звертаємо увагу на те, що положення статті 42 Закону не стосуються порядку державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, з одночасною державною реєстрацією похідного від права власності речового права на таку земельну ділянку, оскільки особливості її проведення у цьому випадку врегульовані ст.41 Закону, а саме «Особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності».

Серед переваг нової системи реєстрації договорів оренди земель сільськогосподарського призначення є перш за все пришвидшення та спрощення порядку державної реєстрації прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Завдяки цьому громадяни зможуть самостійно обирати: звертатися їм до державного реєстратора чи до нотаріуса. Ліквідуються черги при реєстрації договорів, збільшиться оперативність реєстрації та якості послуг за рахунок збільшення конкуренції та, відповідно, ліквідується корупційна складова за «пришвидшення процесу реєстрації».

 

Завершується граничний термін подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників

 

Золочівське районне управління юстиції нагадує, що 25 вересня 2015 року завершується граничний термін подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) компаній – реальних власників компаній.

21 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 475-VIII “Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи”.

Законом продовжено на чотири місяці, а саме до 25 вересня 2015 року строк подачі юридичними особи, зареєстрованими до набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

До реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи включається інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів)) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів)) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа.

Інформація про кінцевих бенефіціарних власників не подається наступними суб’єктами:

- політичними партіями, творчими спілкам, їх територіальними осередками, адвокатськими об’єднаннями, торгово-промисловими палатами, релігійними організаціями, державними та комунальними підприємствами; - юридичними особами, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками. У цьому випадку учасники – фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи;

- юридичними особами, які подали державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник – юридична особа.

На сьогоднішній день відповідну реєстраційну картку можна подати державному реєстратору особисто або надіслати її поштовим відправленням.

При поданні інформації виключно по бенефіціарних власниках, немає необхідності подавати всі сторінки. Достатньо титульної сторінки та сторінки з даними, які подаються. Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена. Засвідченню підлягають не усі 10 сторінок Форми 4, а лише сторінки, заповнені заявником.

Крім того, сьогодні є можливість попереднього перегляду адміністратором заявок, поданих у електронній формі. У розділі онлайн-сервісів Мін’юсту можна подати скановану Форму 4. Її перевірить спеціаліст. Якщо не буде помилок, реєстратор призначить конкретний час, коли громадянин має прийти з паперовим носієм і поза чергою здати документи.

Покваптесь, до 25 вересня залишилось менше тижня!

Не відкладайте подачу відомостей на останній день.

 

Доступ до Державного реєстру речових прав

 

Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції Львівської області повідомляє:

Статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що інформація про зареєстровані права та їх обтяження, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр), є відкритою та загальнодоступною.

Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав (722-2014-п) визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження» №722 від 24.12.2014 року установлено, що до 1 жовтня 2015 року до укладення договору про надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримання електронного цифрового підпису для роботи з Державним реєстром прав суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи) мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі як за об’єктом нерухомого майна, так і за суб’єктом права на нього на підставі письмового запиту, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Міністерство юстиції.

Інформація про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», може бути надана органом державної реєстрації прав. Такими органами у Львівській області, які до 1 жовтня 2015 року надаватимуть інформацію про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно є відділи (сектори) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційних служб територіальних управлінь юстиції у Львівській області.

Враховуючи вище наведене, рекомендуємо Вам до 1 жовтня 2015 року укласти з Державним підприємством «Національні інформаційні системи» договір про надання доступу до Державного реєстру речових прав та отримати електронний цифровий підпис для роботи з Державним реєстром прав. Детальну інформацію щодо отримання доступу можна отримати на сайті Державного підприємства «Національні інформаційні системи» або безпосередньо звернувшись до Львівської філії ДП «Національні інформаційні системи», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149ю.

 

Скорочені строки у сфері державної реєстрації речових прав

 

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюються держреєстратором у скорочені строки виключно за заявою, форма та вимоги до заповнення якої встановлюються Мін’юстом. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки» від 8 квітня 2015 р. № 190,  передбачено наступні строки та плату за держреєстрацію:

1) державна реєстрація права власності, якщо вона проводиться з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс - п’ять робочих днів з 
моменту реєстрації заяви.
Розмір плати за послугу - у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

2) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - три робочих дні з моменту реєстрації заяви.
Розмір плати за послугу - у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

3) державна реєстрація обтяжень - дві години з моменту реєстрації заяви.
Розмір плати за послугу - у розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію обтяження.

4) надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у паперовій формі - одна година з моменту реєстрації заяви.
Розмір плати за послугу - у подвійному розмірі плати, що стягується згідно із законодавством за надання інформації відповідного виду.

Плата за надання послуг у скорочені строки вноситься додатково до адміністративного збору, плати за отримання витягу з Державного реєстру прав, який видається за результатами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, плати за отримання інформації з Державного реєстру прав, справляння яких передбачено законодавством.

У разі ненадання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки з вини державного реєстратора плата за їх надання у такі строки повертається заявникові.

 

Проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно

 

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач).

Для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно подаються наступні документи:

• заява встановленої форми, яка визначена наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

• документ, що посвідчує особу заявника (пред’являється), копія надається;

• документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує плату за надання витягу з Державного реєстру прав (якщо документи подаються суб’єктом, який не є органом державної влади або місцевого самоврядування);

• документи, що підтверджують виникнення та припинення обтяжень речових прав;

• у разі подання заяви про державну реєстрацію заінтересованою особою особисто така особа також подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);

• у разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою така особа також подає копію документа, що підтверджує її повноваження;

• у разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. (У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє).

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є:

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договір, укладений у порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат;

6) закон, яким встановлено заборону на користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

 

Реєстрація громадського об'єднання

 

Реєстрація громадського об'єднання здійснюється безоплатно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження з питань реєстрації громадських об'єднань (далі - уповноважений орган з питань реєстрації), за місцезнаходженням громадського об'єднання.

Для реєстрації громадського об'єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення громадського об'єднання подають (надсилають поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:

1) примірник протоколу установчих зборів, оформленого з дотриманням Закону України "Про громадські об'єднання";

2) статут (у двох примірниках);

3) відомості про керівні органи громадського об'єднання із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв'язку, а також зазначені відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, до яких додається письмова згода цієї особи, якщо така особа не була присутня на установчих зборах;

4) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Заяву та документи, які подаються до реєструючого органу, підписує керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій. Справжність підпису зазначеної особи на заяві про реєстрацію громадського об'єднання засвідчується нотаріально.

Для реєстрації громадської спілки, додатково, подаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників - юридичних осіб та фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб. На підставі поданих документів уповноважений орган з питань реєстрації протягом семи робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації громадського об'єднання, про направлення документів на доопрацювання чи про залишення документів без розгляду по суті.

 

Особливості державної реєстрації іпотеки

 

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Предметом іпотеки є нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За правилами реєстрації іпотеки нерухомого майна реєструється також застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством. При цьому такій реєстрації підлягає як іпотека, що виникає відповідно до договору, так і іпотека на підставі закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно).

Державна реєстрація іпотек здійснюється з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки, а також надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Під час проведення державної реєстрації іпотеки заінтересованою особою є іпотекодержатель. Державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою, зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою, анулювання та видачі нової заставної, відступлення прав за іпотечним договором або передачі заставної, видачі дубліката заставної, припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводяться з урахуванням особливостей, визначених Постановою КМУ № 868-2013-п від 05.04.2015 Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус, яким проведено державну реєстрацію іпотеки у спеціальному розділі Державного реєстру прав, зберігає заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту отримання повідомлення про перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав, передає документи, що зазначені в абзаці другому цього пункту, органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна у порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.

У разі проведення державної реєстрації іпотеки примірники витягу з Державного реєстру прав надаються відповідно до вимог цього Порядку заявникові, іпотекодавцеві та іпотекодержателю. У разі коли документи подані посадовій особі органів місцевого самоврядування, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг та нотаріусам, а також у разі, коли заявник виявив бажання отримати витяг в електронному вигляді та зазначив про це в заяві, витяг з Державного реєстру прав іпотекодавцеві та іпотекодержателю, якщо вони не є заявниками, видається державним реєстратором.

 

Державна реєстрація нерухомого майна на підставі рішення суду

 

Рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна. В контексті розгляду цього питання, судове рішення - це вирок, рішення, постанова, ухвала, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах.

Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Законодавством України встановлено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності.

Так, державна реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Згідно зі Цивільно-процесуального кодексу України судові рішення викладаються у двох формах:

1) ухвали;

2) рішення.

Питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

Таким чином, ухвали постановлені судами першої інстанції вирішують лише процесуальні питання і не є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна. У свою чергу, при вирішенні справи по суті суди ухвалюють рішення, і у випадку, якщо ухвалено рішення про визнання прав власності на нерухоме майно, то таке рішення є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав власності.

Для проведення державної реєстрації прав особа обов’язково подає:

• заяву встановленої форми;

• копію документа, що посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє);

• копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код) (крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);

• документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав (квитанція);

• документ про сплату державного мита (квитанція) (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);

• документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно (рішення суду).

 

Порядок проставлення апостиля на виписці/витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

 

Реєстраційна служба Золочівського РУЮ повідомляє, що Державна реєстраційна служба відповідно до покладених завдань, керуючись п.4 Положення про Державну реєстраційну службу України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 401/2011, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» (зі змінами), Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 639 «Про затвердження переліків платних адміністративних послуг, які надаються Міністерством юстиції, Державною реєстраційною службою та структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби», надає адміністративну послугу щодо проставлення апостиля на офіційних документах, виданих Укрдержреєстром та структурними підрозділами головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

 

Умови отримання адміністративної послуги

 

Підстава для отримання адміністративної послуги
Звернення заявника
Вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а також вимоги до них
1. Заява встановленої форми (зразок)
2. Виписка/витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
3. Документ, що підтверджує внесення плати за проставлення апостиля, або документ, що підтверджує право на звільнення від плати.
Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання адміністративної послуги
Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред'явника документа
Платність (безоплатність) надання адміністративної послуги
3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн.) – для фізичної особи;
5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.) – для юридичної особи.
Від унесення плати звільняються інваліди 1-ї і 2-ї груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.
Строк надання адміністративної послуги
П'ять робочих днів. 
Двадцять робочих днів у разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, додаткової інформації або роз'яснень.
Перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги
1. Документ призначається для використання в країні, яка не приєдналася до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року або є учасницею Конвенції, але висловила заперечення проти приєднання України відповідно до статті 12 Конвенції. 
2. Текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження.
3. Документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв'язку.
4. У документі є виправлення або дописки.
5. До повноважень Укрдержреєстру не входить проставлення апостиля на поданому документі.
5. Не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів. 
6. Для проставлення апостиля подано оригінали офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР.
Результат надання адміністративної послуги
Проставлення апостиля на виписці/витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Способи отримання відповіді (результату)
Безпосереднє отримання заявником або його представником виписки/витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з проставленим апостилем

 

Порядок державної реєстрації творчої спілки

 

Творча спілка - добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту. Законодавство про професійних творчих працівників та творчі спілки складається з Конституції України, Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність творчих спілок.

Творча спілка діє на принципах добровільного об'єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об'єднань.

Творчі спілки незалежні у своїй статутній діяльності від державних органів і органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій.

Творча спілка створюється групою професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва (всеукраїнська - у складі не менш як 100 осіб, регіональна (місцева) - не менш як 20 осіб), що мають у своєму доробку завершені та оприлюднені твори культури і мистецтва чи їх інтерпретації. Членами творчої спілки можуть бути професійні творчі працівники - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 18 років.

Рішення про утворення творчої спілки приймається загальними зборами (з'їздом, конференцією).

Питання про надання спілці професійних творчих працівників статусу творчої спілки як суб'єкта творчої діяльності вирішується при реєстрації спілки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державній реєстрації підлягають усі творчі спілки. Державна реєстрація всеукраїнських творчих спілок, їх територіальних осередків та регіональних (місцевих) творчих спілок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.

За реєстрацію творчої спілки справляється реєстраційний збір. Розмір реєстраційного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України залежно від статусу творчої спілки, але не може бути більшим, ніж 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для державної реєстрації творчої спілки її засновники подають до органу, що здійснює реєстрацію, заяву, до якої додаються документ про сплату реєстраційного збору та установчі документи - статут творчої спілки і протокол загальних зборів (з'їзду, конференції) про утворення творчої спілки, в якому мають міститися такі відомості:

• назва організації та мета її утворення;

• дата утворення;

• склад засновників та керівних органів;

• місцезнаходження керівних органів творчої спілки, номер

• контактного телефону;

• дані про територіальні осередки.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, у місячний строк видає засновникам свідоцтво про її державну реєстрацію як творчої спілки за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України. У необхідних випадках орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах.

З моменту реєстрації творча спілка чи її територіальний осередок набувають статусу юридичної особи.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, відмовляє у державній реєстрації творчої спілки у разі, якщо:

• статут або інші документи, подані на реєстрацію, суперечать законодавству України;

• з такою ж назвою зареєстровано іншу творчу спілку.

Орган, що здійснює реєстрацію творчої спілки, направляє письмове повідомлення про відмову в державній реєстрації, в якому зазначаються підстави відмови, передбачені Законом.

Відмова в державній реєстрації творчої спілки може бути оскаржена в судовому порядку.

 

Вимоги до статуту профспілки

 

Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Статути (положення) профспілок приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України. Відповідно до ст.14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» статут (положення) профспілки повинен містити:

1) статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місцезнаходження її виборних органів (юридичну адресу);

2) мету та завдання профспілки;

3) умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;

4) права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;

5) територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;

6) організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу;

7) умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;

8) порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, порядок здійснення контролю за діяльністю виборних органів профспілки;

9) джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання;

10) порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки;

11) порядок внесення змін до статуту профспілки;

12) умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.

У статуті профспілки можуть бути передбачені й інші положення, що стосуються особливостей створення та функціонування певної профспілки, якщо це не суперечить Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

У межах повноважень, передбачених статутом, вищі за статусом профспілкові органи можуть затверджувати положення про організації профспілки.

 

Зміни до відомостей про склад керівних органів громадського об’єднання

 

Внесення змін до відомостей про громадське об'єднання як юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про громадські об’єднання». Громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об'єднання про зміни до статуту громадського об'єднання, зміни у складі керівних органів громадського об'єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання, зміну місцезнаходження громадського об'єднання.

Зареєстроване громадське об'єднання для внесення змін до відомостей про склад керівних органів подає (надсилає) такі документи:

1) заяву довільної форми;

2) заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; (форма №4)

3) засвідчений печаткою громадського об'єднання примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення вищого органу управління громадського об'єднання про зміну зазначених осіб, прийнятого в порядку, визначеному статутом громадського об'єднання, та оформленого з дотриманням пунктів 1, 2, 6, 8 частини другої статті 9 Закону України «Про громадські об’єднання»., та/або примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення;

4) засвідчений печаткою громадського об'єднання примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) протоколу засідання керівного органу громадського об'єднання, на якому відповідно до статуту було скликано засідання вищого органу управління, якщо зміни прийняті вищим органом управління;

5) відомості про керівні органи із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв'язку, а також зазначені відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій Документи, зазначені в пунктах 1, 2 і 5 підписує керівник громадського об'єднання.

ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ НАЯВНІСТЬ ВІДНОСИН ПРЕДСТАВНИЦТВА

Згідно зі статтею 237 ЦК України правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє є представництвом.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництво на підставі договору. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). При зверненні представника обов’язково має подаватися договір, яким врегульовано відносини представництва.

Представництво на підставі закону. Згідно з частиною першою статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Відповідно до статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.

При цьому нормами ЦК України передбачається, що законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.

Слід відмітити, в деяких випадках виникнення представництва на підставі закону відбувається у зв’язку з прийняттям компетентними державними органами відповідних рішень. Так, встановлення опіки над малолітніми особами та фізичними особами, які визнані недієздатними, здійснюється у відповідних випадках як судом, так і органом опіки та піклування.

Таким чином, при зверненні такого представника має подаватися документ, яким врегульовано відносини представництва за законом. Таким документом може бути свідоцтво про народження дитини, про встановлення опіки над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, про встановлення опіки над фізичними особами, які визнані недієздатними, та рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки над малолітніми особами.

Представництво на підставі акту органу юридичної особи. Відповідно до частини другої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками).

Так, відповідно до частини першої статті 82 ГК України установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

У свою чергу, об’єднання громадян (політичні партії та громадські організації) діють на основі статуту або положення.

Тобто, при зверненні такого представника має подаватися установчий документ юридичної особи. Таким документом може бути засновницький договір, статут або положення, в якому міститимуться відомості про уповноваження відповідної особи на вчинення дій від імені юридичної особи.

Представництво на підставі довіреності. Виходячи з положень частин першої та другої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі або акті органу юридичної особи може здійснюватися за довіреністю.

Відповідно до частини третьої вказаної статті довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

При цьому форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчиняться правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (стаття 245 ЦК України).

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (стаття 246 ЦК України).

Таким чином, при зверненні такого представника має подаватися довіреність. При цьому, довіреність має відповідати вимогам статей 245 – 247 ЦК України.

 

Порядок проведення державної реєстрації права користування чужим майном.

Державна реєстрація права користування чужим майном (сервітуту), права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) здійснюється шляхом внесення в установленому порядку відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Вищевказані речові права на нерухоме майно є похідними від права власності, а тому їх державна реєстрація проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно. Читати далі >>...

ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ВИНИКНЕННЯ, ПЕРЕХІД ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА ІНШИХ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Реєстрація речових прав на нерухоме майно, за умови  подачі всіх необхідних документів,  здійснюється на підставі таких правовстановлюючих документів:

1. Укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

2. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат.

3. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат.

4. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати.

5. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до  Порядку.

6. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді.

7. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

8. Рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.

9. Державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою (якщо таке право було зареєстровано до 01.01.2013 року).

10. Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

11. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

12. Заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно.

13. Закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно.

14. Рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об’єкта нерухомого майна релігійній організації.

15. Рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об’єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

16. Інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

 

 

Структура Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав (абзац третій частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон). Частиною першою статті 10 Закону визначено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, і картографічні (графічні) дані. Невід’ємною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Пунктами 17 та 18 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, встановлено, що на кожний окремий об’єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державним реєстратором відкривається розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб’єкта цього права; інші речові права та суб’єкта цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта цих прав. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно утворюється також спеціальний розділ, у якому проводиться державна реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

Зокрема, до розмежування земель державної і комунальної власності та проведення органом державної реєстрації прав державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки державна реєстрація права користування (сервітут), права постійного користування, договорів оренди, права користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови (суперфіцій) проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При проведенні державної реєстрації права власності на майно, щодо якого містяться записи у спеціального розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, такі записи зі спеціального розділу переносяться до відповідної частини розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на цей об’єкт нерухомого майна.

 

Триває передплата бюлетеня «Офіційний вісник України»

З метою оперативного і повного забезпечення правовою інформацією органів державної влади, підприємств, установ і організацій, забезпечення регулювання суспільних правовідносин на основі чинних нормативно-правових актів та відповідно до доручення Прем'єр-міністра України М.Я. Азарова від 12 липня – 2010 року № 42125/1/1-10 щодо забезпечення органів державної влади, підприємств, установ і організацій «Офіційним вісником України» Золочівське районне управління юстиції Львівської області інформує про можливість передплати бюлетеня «Офіційний вісник України» на 2013 рік.

Передплату бюлетеня можна оформити у всіх поштових відділеннях, а також передплатних агенціях за такими передплатними індексами:

- «Офіційний вісник України» в журнальній формі: передплатний індекс - 40433,

- «Офіційний вісник України» електронний варіант (на СD-диску): передплатний індекс - 48345.

Вартість передплати на 2013 рік у відділеннях «Укрпошти» на місяць становить:

- в журнальній формі (вихід з друку - двічі на тиждень) - 238,76 грн.;

- в електронній формі - 180,27 грн. (з ПДВ).

Середній об'єм друкованого видання становить 2 352 сторінки нормативно-правової інформації на місяць.

«Офіційний вісник України» є єдиним офіційним друкованим виданням, у якому опубліковуються повні тексти всіх нормативно-правових актів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України.

 

 

Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції надає форми та вимоги до заяв та запитів, що подаються до органів державної реєстрації прав на нерухоме майно згідно Наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

Державна реєстрація припинення права власності
на нерухоме майно

 

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації припинення права власності:

• заява встановленої форми, яка визначена наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

• документ, що підтверджує виникнення або перехід права власності на нерухоме майно;

• документ, що посвідчує особу заявника (пред’являється), копія надається;

• документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

• документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);

• документ (документи), що підтверджують припинення права власності на нерухоме майно;

• технічний паспорт;

• у разі подання заяви заінтересованою особою особисто така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);

• у разі подання заяви уповноваженою особою така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає копію документа, що підтверджує її повноваження;

• у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа також подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. (У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє).

Підставами припинення права власності на нерухоме майно та документами, що підтверджують такий факт може бути:

Відмова від права власності. Документом, який підтверджує відмову від права власності є заява власника, яка визначена наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Під час проведення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою від права власності орган державної реєстрації прав в день прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надсилає органові місцевого самоврядування, на території якого розташоване таке майно, а також правонабувачеві, обтяжувачеві чи особі, в інтересах якої встановлено обтяження, права та обтяження прав яких зареєстровані відповідно до вимог Порядку, письмове повідомлення про проведення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою від права власності.

Знищення нерухомого майна. Для проведення державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з його знищенням заявник, крім документа що підтверджує його особу (документа, що підтверджує повноваження особи діяти від імені іншої особи) і реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України), подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна, та підтверджує факт його знищення. При цьому, документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, не подаються.

Вилучення речі з цивільного обороту. Документом, що підтверджує припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі (стаття 348 ЦК України) є договір купівлі-продажу чи інший правочин, вчинений на підставі рішення суду про примусове відчуження речі або рішення суду про передачу об’єкту нерухомого майна у власність держави.

Викуп пам’ятки історії та культури. Документом, який підтверджує припинення права власності у зв’язку з викупом пам'ятки історії та культури (стаття 352 ЦК України) є рішення суду, постановлене за позовом державного органу з питань охорони пам'яток історії та культури про викуп пам’ятки історії та культури.

Викуп або примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені. Документом, який підтверджує викуп або примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону (стаття 350 ЦК України) є договір купівлі-продажу або договір міни (стаття 12 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності») або рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені (стаття 16 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»).

Звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна. До документів, які підтверджують звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника (пункт 8 частини першої статті 346 ЦК України), зокрема, можна віднести рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України «Про іпотеку»), свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів тощо.

Реквізиція. Документ, який підтверджує реквізицію (стаття 353 ЦК України).

Конфіскація. Документ, який підтверджує конфіскацію об’єкта нерухомого майна (стаття 354 ЦК України) є рішення суду про конфіскацію майна, а також виконавчі документи.

 

Порядок державної реєстрації права власності
на об’єкт незавершеного будівництва

 

Об’єкт незавершеного будівництва є об’єктом з особливим правовим статусом, оскільки має ряд ознак, за якими він відрізняється від об’єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці.

Законом України «Про іпотеку» визначено, що об’єктом незавершеного будівництва є об’єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Ознаками об’єкта незавершеного будівництва є:

• міцний (ґрунтовний) характер об’єкта будівництва, що зводиться, який дає можливість зробити висновок, що такий об’єкт створюється на довгий період експлуатації, утворюючи при цьому єдине ціле із земельною ділянкою, та відмежовуючи вказаний об’єкт від малих архітектурних форм, тимчасових споруд тощо;

• будівництво здійснюється на підставі дозвільних документів, виданих відповідно до законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності;

• відсутність стовідсоткової готовності об’єкта незавершеного будівництва, що унеможливлює використання його за призначенням та введення відповідно до законодавства в експлуатацію.

Відсутність можливості використання об’єкта незавершеного будівництва за призначенням, задля якого він будується, не позбавляє особу, яка здійснює його будівництво, звернутися за проведенням державної реєстрації права власності на такий об’єкт.

Після проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, такий об’єкт набуває цивільну оборотоздатність, що полягає у вільному відчуженні такого об’єкта або переході його від однієї особи до іншої.

Державна реєстрація прав на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.

Так, державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об’єкт, за заінтересованою особою, яка здійснює його будівництво.

Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень пред’являє документ, що посвідчує його особу, та подає копію реєстраційного номеру облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа пред’являє документ, що посвідчує його особу та документ, що підтверджує його повноваження, та подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, така особа пред’являє документ, що посвідчує його особу та документ, що підтверджує його повноваження.

До заяви про державну реєстрацію заявником подаються наступні документи:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну;

2) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

3) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

4) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва, що формується за результатами проведеної технічної інвентаризації;

5) документ про сплату державного мита (крім випадків звільнення від сплати державного мита);

6) документ, що підтверджує плату за видачу витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Якщо відповідно до законодавства право на виконання будівельних робіт виникає з моменту повідомлення уповноважених органів, заявник, крім документів, що зазначені у пункті 74 цього Порядку, подає копію документа, що відповідно до законодавства підтверджує факт повідомлення.

Якщо об’єкт незавершеного будівництва належить на праві власності двом або більше особам, в заяві про державну реєстрацію вказується вид спільної власності.

Після проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав.

Зважаючи на особливий правовий статус об’єкта незавершеного будівництва, свідоцтво про право власності на об’єкт незавершеного будівництва не видається.

У разі здійснення наступних операцій з об’єктом незавершеного будівництва, новий власник такого об’єкта стає новим замовником подальшого здійснення такого будівництва. Для проведення державної реєстрації права власності на такий об’єкт, новий власник подає документи, що визначені Цивільним кодексом України та Порядком для проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, зазначені у розділі ІІ.

Після завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва та прийняття в установлених законодавством випадках його в експлуатацію, право власності на новостворений об’єкт нерухомого майна підлягає державній реєстрації. У разі якщо право власності на об’єкт незавершеного будівництва було зареєстровано відповідно до вимог Порядку, державний реєстратор не відкриває новий розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на такий новостворений об’єкт нерухомого майна.

 

Загальні положення про право користування чужим майном

Цивільне законодавство поряд з правом власності на майно виділяє інші речові права на нього.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, зміст якого складають право володіння, користування та розпоряджання майном.

Між тим, залежно від змісту наданих прав та обов’язків частиною першою статті 395 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що речовими правами на чуже майно є, зокрема право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до статті 182 Кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 Кодексу).

Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), статтею 4 якого встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить, зокрема на праві користування (сервітут), праві користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), праві забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Вказані речові права на нерухоме майно є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до загальних засад цивільного законодавства під правомочністю користування розуміється можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Прикладом є право користування чужим майном (сервітут), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (стаття 401 Кодексу).

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 1021 Земельного кодексу України).

В даному випадку під чужим майном розуміється майно, яке належить іншим особам на праві власності.

Суб'єктами речових прав на нерухоме майно можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, до яких статтею 2 Кодексу віднесено фізичні та юридичні особи, державу Україна, Автономну Республіку Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

При цьому, вищевказані речові права користування чужим майном не можуть належати власнику цього майна, якого законодавством наділено усіма складовими права власності, а саме користування, володіння, розпорядження.

Так, поєднання в одній особі власника та користувача нерухомого майна призводить до припинення похідного речового права на таке нерухоме майно.

Залежно від виду права користування чужим майно, такі речові права можуть виникати відповідно до закону, рішення суду, договору або заповіту.

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина перша статті 402 Кодексу).

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати на підставі договору або у порядку спадкування (частини перша та друга статті 407, частина перша статті 413 Кодексу).

Як приклад можна навести такий випадок встановлення права користування чужим майном (сервітуту) відповідно до закону, а саме, статтею 377 Кодексу передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Законодавство не містить вимог до форми договорів про встановлення права користування чужим майном (сервітуту), права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), однак враховуючи положення статей 182, 208, 209 Кодексу та статті 126 Земельного кодексу України вказані договори укладаються в письмовій формі та, за домовленістю сторін, можуть бути нотаріально посвідчені.

Щодо набуття речового права на підставі заповіту слід зазначити, що відповідно до статті 1225 Кодексу до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Також можливість спадкування права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), права користування чужим майном (сервітут) передбачено пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

 

Документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на самочинно побудовані об'єкти нерухомого майна

Відповідно до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав на самочинно побудовані об’єкти нерухомого майна:

• заява встановленої форми, яка визначена наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 № 595/5 «Про впорядкування відносин, пов’язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

• документ, що посвідчує особу заявника (пред’являється), копія надається;

• документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

• документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);

• документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку*;

• витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

• рішення суду;

• технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

• документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

• у разі подання заяви про державну реєстрацію заінтересованою особою особисто така особа також подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);

• у разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою така особа також подає копію документа, що підтверджує її повноваження;

• у разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи. (У разі коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України, уповноважена особа подає органові державної реєстрації прав копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє).

* Перелік документів, що посвідчують речові права на земельну ділянку та зареєстровані до 01.01.2013, див. Методичні рекомендації щодо документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку відповідно до законодавства, схвалені на засіданні колегії Державної реєстраційної служби України (рішення від 28.11.2012). Право власності на новосформовану земельну ділянку, що зареєстроване починаючи з 01.01.2013, посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Новий порядок державної реєстрації речових прав
на нерухоме майно та їх обтяжень

 

Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції інформує, що з 01.01.2013 року набирає чинності новий порядок реєстрації прав на нерухомість, передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон). З цього моменту запрацює єдина система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка поєднає в собі інформацію про земельні ділянки та об’єкти, які на них знаходяться. У чому полягатиме новизна єдиної системи та хто і як її вестиме?

З 01.01.2013 функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки, переходять до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної реєстрації прав – Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції.

Від імені Міністерства юстиції ці функції виконуватимуть Державна реєстраційна служба України (далі – Укрдержреєстр) та її структурні територіальні підрозділи (у Золочівському районі таким є Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції, що знаходиться за адресою: м. Золочів вулиця Валова, будинок 4, 80700, тел./факс 7-01-16). Державна реєстрація речових прав здійснюватиметься шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державну реєстрацію права власності та інших речових прав проводитимуть:

  • на об'єкти нерухомого майна та підприємство як єдиний майновий комплекс, розміщені на території, що більша, ніж Автономна Республіка Крим, одна область, м. Київ або м. Севастополь, - Укрдержреєстр;

  • на нерухоме майно, крім випадку, встановленого абзацом третім пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі – Порядок, до якого внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 №824 «Деякі питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також облік безхазяйного нерухомого майна - структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, за місцем розташування нерухомого майна або більшої за площею його частини в межах територій, на яких такі органи діють.

Державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно проводять Укрдержреєстр та структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, незалежно від місця розташування такого майна.

Речові права, які підлягатимуть державній реєстрації.

Згідно зі ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

  • право власності на нерухоме майно;

  • право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

  • інші речові права відповідно до закону;

  • податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Рішення щодо державної реєстрації прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно та нотаріус як спеціальний суб’єкт.

Строки, передбачені для державної реєстрації.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводитиметься в строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та документів, необхідних для її проведення. Якщо йдеться про обтяження чи іпотеку, то це 1 робочий день.

Детально процедура проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Порядком, який набере чинності з 01.01.2013.

Момент державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважаються дата і час реєстрації відповідної заяви в органі державної реєстрації прав. Прийняттю рішення про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передує встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію. Таким чином, момент державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і момент державної реєстрації заяви про проведення такої реєстрації співпадають за умови, що відсутні передбачені законодавством підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Графік режиму роботи відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Золочівського районного

управління юстиції Львівської області

від 30 жовтня 2012 року №39-К

 

 

ГРАФІК

режиму роботи відділу державної реєстрації речових прав
на нерухоме майно реєстраційної служби
Золочівського районного управління юстиції Львівської області

 

№ п/п Назва структурного підрозділу Режим роботи Перерва на обід Вихідні дні
1 Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця
9.00 - 18.00

середа 9.00 - 20.00

субота 9.00 - 16.00

13.00 –13.45 неділя

 

Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції знаходиться за адресою: м. Золочів, вул. Валова, будинок №4 (4 поверх), тел./факс 7-01-16

 

Земельні ділянки | Інвестиційні пропозиції | На початок | На головну сторінку

Наша адреса: 80700, вул. В.Чорновола, 3, м. Золочів Львівської області

E-mail: zolochiv_rda@ukr.net